Любовь сама по себе никому ненужна.
Не говори "Я люблю тебя". Люби.
Любить нужно уметь...
Любовь - это всегда взаимно. Она одна на всех и не может принадлежать одному. Это то что нас связывает и помогает жить.
Любовь рождается там, где люди начинают понимать и ценить друг-друга.
Все остальное - навязчивая идея.
Не говори "Я люблю тебя". Люби.
Любить нужно уметь...
Любовь - это всегда взаимно. Она одна на всех и не может принадлежать одному. Это то что нас связывает и помогает жить.
Любовь рождается там, где люди начинают понимать и ценить друг-друга.
Все остальное - навязчивая идея.
Вже третій день мовчить мій телефон. Незвично.
Вже третій день я не знаю як в нього справи. Страшно.
Вже третій день не можу знайти собі місце. Незрозуміло.
Але я відчуваю, що все це на краще. В мене багато вільного часу, який я можу використовувати для того щоб заробити грошей та нарешті влаштувати своє гніздечко. Я можу займатися цікавими для себе речами. Я неначе звільнилася.
Але біль в сердці не полишає мене... цілий рік ми жили разом, хоч і в окремих помешканнях.. але разом.
Я жила для нього а він для мене. Весь цей час кожен з нас боровся із самим собою заради НАС. Схоже, це було марно.
Пустий простір в моій душі прагне щоб його заповнили... так важко, неначе з тіла вийняли скелет.
Але треба триматись.
Хоч би не зірватись.. ні, тільки не зараз....
Хочу комусь подзвонити.. написати... АЛЕ мовчати, мовчати... мовчати................................. ...................
Вже третій день я не знаю як в нього справи. Страшно.
Вже третій день не можу знайти собі місце. Незрозуміло.
Але я відчуваю, що все це на краще. В мене багато вільного часу, який я можу використовувати для того щоб заробити грошей та нарешті влаштувати своє гніздечко. Я можу займатися цікавими для себе речами. Я неначе звільнилася.
Але біль в сердці не полишає мене... цілий рік ми жили разом, хоч і в окремих помешканнях.. але разом.
Я жила для нього а він для мене. Весь цей час кожен з нас боровся із самим собою заради НАС. Схоже, це було марно.
Пустий простір в моій душі прагне щоб його заповнили... так важко, неначе з тіла вийняли скелет.
Але треба триматись.
Хоч би не зірватись.. ні, тільки не зараз....
Хочу комусь подзвонити.. написати... АЛЕ мовчати, мовчати... мовчати.................................
